«Так», «Ні», «Не знаю» – такими були відповіді учнів на запитання «Чи є, на вашу думку, прояви расизму і ксенофобії в Україні?»

5 грудня 2011 року Вінницька обласна правозахисна організація «Джерело надії» провела інтерактивний захід «Жива бібліотека» для учнів Фізико-математичної гімназії №17 Вінницької Міської Ради. Захід відбувся в рамках  проекту «Оптимізація співпраці органів влади, НУО і місцевих громад Вінницької області у протидії расизму та ксенофобії в контексті дітей-біженців, шукачів притулку та мігрантів» за підтримки Данської Ради у справах біженців та при фінансуванні Європейської Комісії.

Цього разу «Живими Книжками» були Юніс (США) та Марта (Польща). Обидві дівчини зараз живуть в Україні і працюють за волонтерськими програмами. Окрім України, дівчата побували в багатьох країнах світу, де отримали цікавий культурний, мовний і соціальний досвід. Спілкуючись з гостями, учні відчували їх щирість, відкритість і доброту, що спонукало їх ставити багато запитань про батьківщину, сім’ю, освіту, інтереси, захоплення, подорожі… Також за столами підіймались такі серйозні питання як: «Чи існує проблема ксенофобії, дискримінації, расизму в Україні?», «Чи стикались ви з подібними ситуаціями?», «Чи існують у мігрантів стереотипи щодо мешканців країни до якої вони їдуть?», «Як з’являються такі стереотипи? », «Чому з’являються стереотипи стосовно мігрантів?». Окрім відповідей «Книжок», також відбувалось обговорення цих питань учнями.

Ось декілька цікавих думок та вражень, якими поділились учні після завершення заходу:

«Було трохи дивним і приємним, що дівчатам подобається Україна»

«Я ще раз переконалась в тому, що люди, які приїздять до нас, дуже добрі»

«Сподобалось, що Книжки були щирими і відкритими до нас»

«З іноземцями цікаво спілкуватись»

«Дуже сподобалось живе спілкування з людьми інших національностей»

«Я завжди ставилась до мігрантів добре. Після цієї зустрічі, моє ставлення стало ще кращим»

Не зважаючи на різні мови і світобачення, учні і Книжки гарно зрозуміли один одного і ще раз підтвердили, що окрім різних національностей, віри, переконань, кольору шкіри у нас є дуже багато спільного, і всі люди без виключення потребують поваги, доброзичливого ставлення і розуміння.